Стоять міста. І ніч. І я . І ти.
І ти в мені. Спалахуєш. Війна.
Зіткнулись два роз"ятрені світи.
Розбиті і роздерті. А ціна?!
Все "якось так". Загублені. Куди?
Нізащо не відпустимо керма.
По моїх венах кров"ю - поїзди.
Кінцева станція - твій світ. Моя тюрма.
А потім - біль і небо поміж грат.
І так свого чекатиму кінця.
У мене в грудях б"ється власний кат,
що не впізнає рідного лиця.
У ньому залишилась тільки лють.
Назавжди переплутались сліди.
Чужі сліди кудись тебе ведуть
Чужі міста. І ніч. І я. І ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623284
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2015
автор: Любомир Винник