Чом ти, серденько, болиш?
Чом тривожися ночами?
Стогне тяжко тут спориш
Під загарбника ногами.
Знов знайшлися покупці
Нашу волю торгувати,
І прадавню нашу ціль,
Бути вільними - вбивати!
Так пронизливі світанки,
Холод тягне від води,
І повзуть рашистів танки
Тут, як вісники біди.
Скільки зброду поналізло,
Все б їм наше віднімать,
Переплавляться в залізо
Наша воля й наша стать!
Не порушить їм кордонів
Ні в степах, ні по серцях.
Українських батальонів
Є гарантом того стяг!
Чом ти, серденько, болиш?
Чом тривожися ночами?
Зеленітиме спориш
Поки воля буде з нами!
21.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623294
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.11.2015
автор: Микола Серпень