ніч за ніччю я шукаю день.
і нехай лиш тьмяний місяць бачу,
кладучи зірки до рук-кишень,
в світлі все ж втамовую нестачу.
ніч кульгає, зовсім не спішить,
хоч і ранок майже напідході:
горизонтами снує блакить
і пливе між хмар на теплоході.
вітер знов блукає між долонь,
зламаний годинник бреше сьому,
а рядки говорять: "охолонь...".
í щось, все-таки, було у цьому....
23.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623316
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2015
автор: Микита Баян