Переклад з вірша Адама Міцкевича "Добраніч"/Adam Mickiewicz "Dobranoc"
Закривай оченята, кохана!
Щоб забути про сльози й печаль.
Спи від сутінків аж до рання,
Сновидіння наклавши вуаль.
Хай насняться тобі мої очі,
Щоби колір ти їх пам'ятала,
Коли думи темненької ночі,
В голові би твоїй закружляли.
Глянь на мене, молю! Хоч раз.
Покажи ж вже омріяні вічі,
Що горять, наче сяючі свічі.
Ти втікала лиш всім напоказ,
Я ж покірно чекав коло стін,
Та від тебе лишилась лиш тінь...
Оригінал:
Dobranoc! Już dziś więcej nie będziem bawili,
Niech snu anioł modrymi skrzydłami cię otoczy,
Dobranoc, niech odpoczną po łzach twoje oczy,
Dobranoc, niech się serce pokojem zasili.
Dobranoc, z każdej ze mną przemówionej chwili
Niech zostanie dźwięk jakiś cichy i uroczy,
Niechaj gra w twoim uchu; a gdy myśl zamroczy,
Niech się mój obraz sennym źrenicom przymili.
Dobranoc, obróć jeszcze raz na mnie oczęta,
Pozwól lica. - Dobranoc - chcesz na sługi klasnąć?
Daj mi pierś ucałować. - Dobranoc, zapięta.
- Dobranoc, już uciekłaś i drzwi chcesz zatrzasnąć.
Dobranoc ci przez klamkę - niestety! zamknięta!
Powtarzając: dobranoc, nie dałbym ci zasnąć.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623418
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 23.11.2015
автор: Іванна Западенська