…маленька "соль". .

Коли  день  кругом  горить,
стираючи  в  попіл  вічність
й,  здається,  весь  світ  летить
у  прірву!  ..  ще  й  по  зустрічній...
Сховатися  б  у  куток!
В  солодку,  глуху  дрімоту....
...Мов  згублений  ти  смичок
без  скрипки  своєї  й  ноти.

Цей  лемент  в  тобі  століть
й  шально́ї  наскрі́зь  епохи
пульсує.  Реве!  Бринить
сльозами...  Вже  більше  й  кроку
не  в  силах  здолати.  Ні!
...з  душею  -  в  клубок  колю́чок....
Та  день  все  ж  прийде  й  твої
всі  болі  ще  раз  озвучить.

Ти  вслухайся...  Це  не  твій
лунає  тривожний  голос,  -
це  ставить  акцент  знов  свій
безпристрасно  сірий  Хронос.
Не  рвись
 із  його  долонь.
Ти  -  лиш  інструмент....
 Згадай!
Та  свою  
маленьку  "соль"
(схитруй!)
   і  усе  ж  зіграй.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623432
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2015
автор: Мар’я Гафінець