Чуєш, скажи, чи довго ще борсатись ?
Ця осінь нестерпно стала мені пекучою.
Я постійно до кахелю липну п'ятами босими,
Я постійно від безсоння осіннього мучаюсь.
Знаєш, осінь ця ( цьогорічна, у сенсі )
Якось по-новому сумна і якась болюча.
Все більше стає неприємних ексцесів.
Вона ще довша якась. Неприємно тягуча.
Чуєш, скажи, чи багато лишилось відчаю ?
Знаєш, я стомилася бути зраджена.
Я така, як я є. Я не стану ніколи іншою.
І хай мрія моя далека й несправджена
Я продовжу ( чуєш ? ) і далі борсатись.
Хай офіра я. Хай я жертва гордого розуму.
Знаєш, я краще лишусь у піснях відголоском,
Ніж зігну свою шию перед паном чи босом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2015
автор: Олька Оленька