Забирайте й … її, …із собою

До  вулиць,  за  браму:  вона  ж  -  там  ...з  двома,  і  сміється.
...Набухли  -  мої  м,язи  зв,ялі,  спухлілі  "трапеції",
І  темно  ж,  а  стало  -  у  о́чах  -  яскраво  в  три  полум,я,
І  п,яти  яскрили  невстиглим  на  гон  диким  оленем.

До  першого,  другого,  Ті  –  відійшли,  просто,  ввічливо,
Й  я  їх  ...зупинив  у  ломачній  рішучості,  відчаї:
«Куди  ви?  Гайда́  ...забирайте  й  ...  її,  із  собою!»
...Темніло  сильніш,  ще  не  втямленою  гіркотою.

Майне  в  грудні  сніг,  та  чи  марлею  клінік  сховає  -
Тут,  впалі  в  пил  тіні,  й  мої  каяття-догукайки?..

23.11.15  р.  (З  ревнощів...)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623538
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 24.11.2015
автор: Юхниця Євген