Зима прийшла одразу у два місця:
У серці та на вулицях сніжить.
Морозні розлітаються залізці
І ріжуть душу, рани не зашить.
Погодну зиму - легко перебуду,
І сніг, і завірюху, навіть лід.
Щороку в купи снігу море бруду
Заховує морозний сивий дід.
Про другу зиму думати не хочу:
Вона мене крамсає на шматки.
Нічим не веселюся, хоч лоскочу.
Емоції розкладено в лотки.
І пусто так, неначе у пустелі
І вітер свище холодом на Схід.
Бо ти не повернулась до оселі,
Де ми ростили наш майбутній плід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2015
автор: Андрій Конопко