* * *

В  минулому  житті,
Мабуть,  була  я  ельфом.
Ліси  підкорялись  мені
Й  серця  дівчаток  маленьких.
Я  водила  їх  в  зелені  хащі
Принців  казкових  шукати...
А  може,  була  я  наядою  –
Царівною  спокусниць  усіх,
Й  ночами  синіми  в  місячнім  сяйві
Лунав  мій  фатальний  сміх...
Та,  скоріш  за  все,  я  була  іспанкою,
Носила  при  боці  ніж.
Як  ти  танцював  фламенко  перед  куртизанкою,
Встромила  його  тобі  ребер  між...
Усі  мої  давні  життя
Невидимий  Каган  приносить  на  крилах
У  сни-фантазії  –
І  лише  там  я  буваю  справжньою...

А  хто  я  у  цьому  житті?
Хамелеон  вертлявий  на  квітах  мімози...
А  якщо  так  незрозуміло,
То  –  на  круглій  сцені  геніальна  актриса,
Що,  знявши  грим,  ковтає  за  лаштунками  сльози...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2015
автор: Valentina