Квартира переповнених валіз...
З нервозністю підпалена цигарка...
І що тобі до чоловічих сліз?
Від них не прохолодно і не парко.
Ідеш - іди, не стій коло дверей...
Тримать не буду, хоч і залишуся
Один серед холодних батарей
Без іжі у розтріпанім кожусі.
Зі мною мій найкращий лікар - час,
Мені він, безсумнівно, допоможе.
Допоки ще горітиме свіча,
Багато я у цьому світі зможу.
(24.11.2015.19:00.№274)
Донецька обл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2015
автор: Вадим Косарєв