Бачу погляд набитий біллю
і самій нелегко стає.
Хто зумів вимкнути світло,
яке йшло із твоїх очей?
Вся краса незбагненного світу
зупинилась зустрівши тебе.
Захотілось повернути теплоту,
що в глибині зарита і німа.
Та як відомо що цей холод
завжди убиває тепло.
Через деякий час мій же погляд
набрав льоду і сяйво втекло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2015
автор: Christina Petriv