Білой вуалью спада павутиння,
Березам на плечі осінній мотив.
Фантазій багряних чудове творіння,
Лелечого клину зворушливий спів.
У осені суконь є чималенько,
У модний фасон одягнула ліси,
За вітром пустила листочок легенький,
Сипнула пурпуру дубам для краси.
З світом прощалася осінь і з нами
Всім щедрі дарунки кидала до ніг.
Знала. зима за близкими горами,
Бо ранком пішов несподіваний сніг
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2015
автор: Тетяна Акименко