ГОЛГОФА (Дмитро Павличко, 1969. «Рось», К.-1994.)
Це страшно, як людину розпинають,
Не знявши віри їй, що Бог вона;
Плювками прибивають до хреста
Невинну душу, генієм пройняту.
А ще страшніше, як знімають ката
З охрестя справедливої ганьби,
Навколішки стоять довкруг мерця
І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне…
Одна Голгофа споконвік була:
Розбйник і творець висіли поруч,
І в темряві не розрізняли їх.
Та ми повинні бачити при світлі,
Де вбитий бог, а де всесвітній хам,
Що перед смертю розпинав народи.
****** ГОЛГОФА ******
Син Божий мусить вмерти на стовпі,
Пророками описано детально:
Народжений від Діви, прийде до людей,
Щоб кров'ю відкупити рід людський печальний.
Відступники, Його, як Сина, не приймуть,
Синод зрадливий вирок дав до страти.
Вмираючи, до Батька Він моливсь:
Прости їм, в незнанні не вміють розрізняти!
Віки минули, ми ще в темноті,
Сліпою вірою лиш вмієм припускати…..
Помазаного Богом на Царя
Наївно Богом смієм називати.
Поет в пориві замішання суєти,
Під тиском комісарів і червоної цензури
Спромігся нагадати про Творця
Принизивши зрадливо до малої букви!
Дії 5:30 «Бог наших прабатьків воскресив Ісуса,
якого ви вбили, повісивши на стовпі; 10:39 І ми є
свідками всього, що Ісус зробив в юдейському краї
та в Єрусалимі. Незважаючи на це, його вбили
, повісивши на стовпі. На третій же день Бог його
воскресиві дозволив йому виявитися людям».
Галатам 3:13 «Христос же викупив нас і звільнив
від прокляття Закону, оскільки став прокляттям
замість нас, адже написано: «Про́клятий кожен,
хто висить на стовпі».,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623967
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 25.11.2015
автор: НАУМ