Душа моя нещасна
Покинула мене,
Бо зовсім і не знала,
Що тим знищила усе.
Вона літала вільно,
Без заздрісних очей
Дивилася на сонце,
Чекаючи ночей.
Душа хотіла щастя,
Надіялась на щось,
Поки не прийшов пастир,
І задуматись прийшлось.
Задуматись над тим,
Де щаслива буду я,
Коли прийде весняний дим,
Щоб забрати усе у небуття.
Разом із нею, ми змогли б усе,
Однак, вона летить від мене,
Тікає, вбиваючи усе,
Що так ми довго воскрешали.
C:Documents and Settings8Мои документыТ.АНата стихи- 2009-2010.doc
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624040
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 26.11.2015
автор: Настена