Братались до краю, як вийшло сьогодні,
Хоч в братній покорі жилося убого.
Дорогою тою дійшли до безодні,
Нарешті врізнобіч розпались дороги.
Як би розійшлися брати гонорові,
Та руки потисли – всього лиш дрібничка.
Та " старшому брату" схотілося крові,
А як же без крові, коли кров – привичка.
Могли б розійтися, заграти в литаври,
По братньому просто зламати хлібину.
То все б замолили у Київській Лаврі.
Та " старший" молодшому вистрілив в спину.
Браталися довго, що було то було,
Та були у брата ще замисли вовчі.
І стало зручніше тепер через дуло,
Дивитися " старшому братові" в очі.
2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624068
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.11.2015
автор: Василь Надвірнянський