П"ять років тому вирішивши трохи поексперементувати, та написав ось такий вірш - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149221 . На днях, прочитавши то творіння спробував створити щось подібне вже українською...
Осіннє місто – куртки й парасолі
Серед розваг – чарівна кава і балет
Та ще обличчя, як печатка долі
І в кожного у шафі свій скелет
Побутова жінка, вдягнена в скандали
Своє життя жбурляє в чоловіка
Забувши, як колись сумні вокзали
Передбачали їм любов до віку
Звичайний дід, на сходах біля школи
Мов підліток бабусю взяв за ручку
І хай запізно, але ж не ніколи
Таки вдягнув омріяну обручку…
Він ще не профі – не знає як кидати
Але відчув, що це кохання гине…
Вона занадто горда щоб сказати
Що носить десь в собі його дитину…
Жахлива правда ріже по живому
І до петлі підставлена дробина
Вона всю себе бачила у Ньому
А Він – як всі, до того ж є дружина
Під ліжком, натягнувши покривало
Між небом і землею дикі танці
Їм вечора та ночі надто мало
Все доведеться відтворити вранці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624128
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 26.11.2015
автор: Черный Человек