Надія

Знаю,  ти  повернешся  до  мене.
Може,  самовпевненість?  Нехай.
Стежки  чарівні  самі  повернуть,
Щоб  ми  знову  разом  пили  чай.

Вірю,  що  колись  ти  повернешся
Не  із-за  пекельної  жаги.
Може,  із-за  холоду  здригнешся.
Я  –  тепло!  До  мене,  мене  йди!

Знаю,  ми  зустрінемось  колись.
Ти  поглянеш,  сповнений  надії.
Всі  птахи  злетять.  Злетять  увись,
Сповнять  щастям  наші  давні  мрії.

Сонце  нам  світитиме  теплом.
Ось  уже  ми  разом,  поруч  знову!
Знов  зігріті  рідним  нам  добром,
І  від  щастя  віднімає  мову…

Щоб  ми  знову  разом  пили  чай,
Стежки  чарівні  самі  повернуть.
Може,  самовпевненість?  Нехай.
Знаю,  ти  повернешся  до  мене.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2015
автор: Ірина Морська