Памяті Андрія Дячука (1918-1933)*
Німі,
роззлючені
вітрила…
Пречорна тиша
у вині…
І пам’ять –
розжаріла вирва,
Кручинить дати
скорбітні.
Була сівба –
хліба жнивіли,
Та
привид сказу
вже гасав:
Зима
змінила болю
відлік –
Слов’янські душі
лих-коса
Косила…
Сонце зжурбанілось,
Топтались орди
ласих мар:
«...Ми вижили... Чув? Ми вижили** –
Вітрами
ріємо з-під хмар…»
* * * * * *
Пречорних днів
пречорні
крила,
Чорніють мовчки
на ріллі –
Полоще їх
сив-сива злива,
Жнива,
щоб мріли
гомірні.
------------------------------------------------------
*молодший брат моєї бабці, мав великий малярський талант - портрет мого діда намальований олівцем http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496560
лишилося декілька портретів, хоч перемалював всіх знайомих і округу - не пережив 33-й рік...
головний виконавець голодомору 1932-33р.р. на Україні
Станислав Францевич Реденс http://www.hrono.info/biograf/bio_r/redens_sf.php
...на кого він працював? і хто був головний замовник голодомору? і куди веде ниточка замовлень? ---- Чи будуть колись досліджені, відкриті, і покарані їх імена?????
**"Ми вижили... Чув? Ми вижили" - слова невідомої старенької жінки, почуті мною на ринку, яка звертаючись до наших можновладців, у зв"язку з нинішньою фін. скрутою сказала: " ми 33-й вижили. Ми вижили... Чув? Ми вижили - ми виживемо, а вас нечистий з собою забере " ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624336
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 27.11.2015
автор: *SELENA*