Покличте мене, Товтри, знову,
В свої обійми заберіть,
Життя вдихніть моєму слову,
Диктуйте дух тисячоліть.
Мене чарує тихий спокій
В єднанні з пам’яттю віків.
Якби могли сказати Товтри
Про себе величчю віршів.
Даруйте мені силу слова
Про вашу велич і красу,
Я пригорнусь до вас з любов'ю
Любов цю людям донесу.
Про цю містичну таємничість,
Що так притягує до вас
І незбагненну цю величність,
Що зупиняє плину час.
Покличте мене, Товтри, знову,
Я залишу всю суєту,
З туманом із вінцем любові
Обніму вашу красоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624344
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.11.2015
автор: Шостацька Людмила