Тридцять третій... Жорстокий, безжальний...
Трударів відправляв на той світ,
Увійшов в кожну хату печаллю,
Відібрав до шматка святий хліб.
Той, хто бив себе завжди у груди,
Клявся в величі власних ідей,
Був насправді : палач і іуда,
Міліонами нищив людей.
Не дав вирости діткам маленьким,
Ненароджені й досі ридають,
Селянина вбивав він і геніїв,
Смерті сіяв від краю да краю.
Генна пам’ять у нас дуже сильна,
Пам’ятаємо всіх убієнних.
Згинь навіки, кривава росіє!
Геть від нас свої руки мерзенні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624497
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 28.11.2015
автор: Шостацька Людмила