Коли свої заплющу очі,
То мандрувати завжди хочу,
В далекий дивовижний край,
У неземний чудовий рай.
Де б з неба падав білий сніг,
Й не долітав до моїх ніг,
Де влітку б пишно все цвіло,
Страждання й горя не було,
Де б зелень землю покривала,
І мої очі звеселяла.
Де б мир і спокій царював,
Й ніхто ніхто не заважав,
Отій мелодії природи,
Оспівувать свої пригоди.
Реальний світ зове мене,
Відкрила очі - зникло все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2015
автор: Небесна