Реквієм № 33

                                                     [b][i]Світлій  пам*яті  загиблих  в  Україні    
                                                     під  час  голодомору  1932-1933  років    
                                                     присвячується  [/i][/b]




Дзвін,  дзвін,  полем  дзвін  лунає…
Люди  де?..  Людей  уже  немає…
Ось  село,  воно  вже  вимирає.
Всюди  пустка,
тільки  дзвін  лунає…

Тихо…  Мозок  давить  тиша…
Вітерець  ганчір‘я  ледь  колише.
У  селі  не  видно  навіть  миші.
Жодних  звуків…  Тиша…
Мертва  тиша…

Поміж  хат  пустих  бреде  стара  з  косою.
Притомилася,  роботи  –  „з  головою“,
та  й  коса  вже  вельми  притупилась…
Треба  йти,  
спочити  зупинилась…

„Бем!..  Бем!..“  –  степом  дзвін  лунає…
Зовсім  пусто…  Жодної  душі  немає…
Україна  так  собі  й  сконає…
Буде  пустка!  –
Молох  руки  потирає…

28.11.2015,  Миколаїв

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624559
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2015
автор: Олександр Мачула