Замінив ім'я моє на чужі літери,
Вів дорогами, де з тобою ходили.
І на лавочки в парках садив її,
Де разом в обіймах мріяли.
Показав їй місця, де зустрілися,
Наш улюблений фільм, що так часто дивилися,
В шафах речі її, а мої на балконі,
На моєму балконі не гріються.
Називав її так як мене колись,
Ніжними і милими словами,
Дарував їй любов і квіти,як мені,
а вони так подобались мамі.
Тягнеш в ліжко, під ковдру до себе,
На мою подушку інша ляже.
І засне поруч, тихо і чемно,
Навіть слова одного,нічого не скаже.
Та під вінець не вестимеш нікого,
Вона і наступна - нелюбі.
Лиш єдину шукаєш усюди,
Ідеальної ж ніколи не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2015
автор: Васильева