Ти самотній сидиш на подвір’ї,
Удихаєш дання цигарок…
Сподіваєшся на перемир’я,
Упираєш рукою висок:
”Я не зможу надалі без неї
Жити з пам’яттю давніх годин…
Ще учора літав над землею,
А сьогодні лишився один…”
У той час десь посеред кімнати
Її серце від болю тремтить…
Слізно в зошит лягають цитати
Про кохання надірвану нить:
”Повернись! Я не хочу без тебе
Бути привидом власних бажань…
Піднеси мене знову до неба
І моїм покровителем стань…”
Не потрібно боятись завади
І ховатися в замкнутий кут.
Ти борися кохання заради,
Бо один лише раз, друже, тут.
(13.08.2009.№108)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2015
автор: Вадим Косарєв