Буковинським соловейком його називали,
Хоча батьки нарекли хлопчика Назаром.
Гарні він пісні співав українські,щирі,
У яких всіх закликав жить в любові й мирі.
Його голос і талант знали в цілім світі,
Та зозуля накувала дуже мало жити.
В нашій пам"яті і досі усмішка привітна,
Сонцем сяяла вона,була добра,світла.
Вже минуло двадцять літ,як у саду райськім
Душа творча соловейком літає й співає.
І Назарія пісні лунають повсюди,
Сини й донька їх несуть й далі поміж люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624721
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.11.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський