[color="#001eff"] [i]Не делай зла — вернется бумерангом,
Не плюй в колодец — будешь воду пить…[/i]
Омар Хайям
[/color]
Прокляття
бродить потай
поміж буднів:
Жаске,
сліпе,
без крихточки жалю;
Із тридцять другого,
з чумного того грудня
блудить,
Із лантухом заяв,
із сотнями шаблюк.
І мовчки так
нанизує
замешкане відлуння
На ниточку
німих,
пілацьких вояжів,
Розплатою (у часі каламутнім)
Збирає дань
в долоні
крижані.
Без давності,
Жалю
і перемовин,
Без дорікань,
помилувань
і прощ…
Прокляття
суд розверзує –
незримо-грімно-чорний…
І дощ змива сліди його…
Всесущий дощ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624969
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.11.2015
автор: *SELENA*