І хай сльози в очах стоять. Все почнеться, коли настане кінець.
Руки ламаються. Руки тремтять. Я ж не заплачу. Я ж — молодець.
Ця осінь — тепер не твоя проблема. Кінець. Сніг притрушує листя.
Я ж не упала. Я залишилась в стременах. Тільки б не перечитувати переписку.
Тільки б не моніторити соц.мережі. Тільки би не біситись з твого онлайну.
Розійшлися дороги, коли стерлися межі. Ти сміявся й казав, що я надто банальна.
Це все печально. Це неприємно й важко.
Не скорилась, не зрадила і залишилась собою.
Я можу пишатись собою по-справжньому.
Сьогодні я попрощалась з любов'ю.
#Олька_Оленька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2015
автор: Олька Оленька