Ти не вір словам, благаю,-
Криком крає серце душу
Та вуста все промовляють:
«Залишити тебе мушу…»
Ти не вір словам, кохана,-
Не казав, що не кохаю.
Ти завжди була бажана,
Кожну зустріч в серці маю.
Я б віддав усе, щоб лише
Не блищали в очах сльози.
Не було в житті миліше…
Та гримлять осінні грози.
Проведи мене до клубу,
Де освідчився в коханні.
Я тебе, кохану, любу,
Поцілую раз в останній.
Пригорну до серця з болем,
Розцілую твої очі…
Десь за цим зораним полем
Дні тривог, безсонні ночі.
28.10.1997 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2015
автор: Андрій К