І я забуваю, коли закриваються двері,
Твій погляд, твої збайдужілі слова,
Узяті з душі, але писані десь на папері...
Твій погляд порожній уже не мені повіряє,
Що наша поламана лялька жива,
Примар не моїх твоя пристрасть уже розганяє...
Ти звісно ще тут...заблудився,чи просто утома?
Той запах чужий від твого рукава...
І ти вже чекаєш, коли я засну, щоб із дому.
Бо погляд сумний і такий дистанційно - двурушний,
Мене не втішає, а просто вбива,
Любові нема більш, померла, з душею - бездушна.
І я забуваю, коли закриваються двері...
Холодного Місяця звисла крива,
То скалиться знову незаймана світлом химера...
29.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2015
автор: Ліна Ланська