Чаша із злом заповнена вщерть.
Серед гніву, облуд і зрад
Білим на чорному малює смерть
Той гнітючий світський обряд!
А в блакитних і в карих безоднях
Промінь світла шукає тепло,
Але знову і знову торкає холодних
Тих, чиє щастя вже відцвіло.
По сучасному все це паранормальність,
А, можливо, це просто слова?
Як не кажи, але манить мене віртуальність:
Робот-людина і квадратна його голова!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2015
автор: Окса555