Завиває вітер вовком одиноким,
Замітає снігом хуга всі стежки,
Стоять непорушно лиш дуби високі,
Ліс охороняють вони залюбки.
Бо життя у ньому вирує і взимку:
Не бояться холоду білочки малі,
Запасли ж багато горіхів та шишок,
Граються-стрибають вони на гіллі.
Дятел,наче лікар огляда дерева,
Дзьобом-молоточком недуг виганя.
І лисичка хитра тихенько крадеться,
Вполювати здобич хоче ця "кума".
Ось пробіг швиденько зайчисько вухатий,
Копитом з-під снігу траву дістає
Красень-лось,якого ще зовуть сохатим,
Вичищає сойка пір"ячко своє.
Правил та законів чітко,неухильно
Дотримуються в лісі звірі і птахи.
Забуває часто лиш про це людина,
Страждає природа від її руки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625038
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.11.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський