так багато людей
навколо,
що легше мовчати...
в коло
стати...
хтось переріже розмову -
очі додолу -
помітить
здивований:
була ж вільна каса!
як образа,
знайомство
з прокурором...
попереду чужі спини
і ззаду,
слів замало...
впало
серце, як решта в кишеню,
зсипалось в жменю...
дістало!
мав би бути з тобою,
чи за спиною
тінню
твоєю!
але, ніби ТТ дулом,
до кола
прикутий,
як всі...
це, звичайно, не має
значення...
побачення
в черзі крайнім
у розпорядку денному...
де ти є?
у чиємусь
щоденнику!
до побачення!
скільки кроків
чи скільки кіл?
спокій
через добрий десяток тіл...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2015
автор: Андрій Люпин