Нащадок аrbor sapiens*

В  мене  замість  легенів  —  розгорнута  книга.
Я  читаю  повітря,  вдихаю  і  видихаю  слова.
Серце  —  як  білка  в  колесі,  як  —  віршедзиґа.
Вени  мої  —  під  напругою  —  міліард  слово-ват.

Щось  в  мені  є  від  аrbor  sapiens  щось  від  землі,
від  вогню,  від  води,  від  чотирьох  вітрів...
Світе,  ти  у  мені  хоч  тисячу  раз  зотлій,
поки  творю  тебе  —  я  ще  не  відгорів.




*аrbor  sapiens  (лат.)  —  дерево  розумне

30.11.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2015
автор: Олександр Букатюк