Сіяють очі, як діти в хату,
Ти накриваєш скоріш стола,
Для тебе, мамо, ми робим свято,
Зникають зморшки з твого чола.
Пр: Ой, мамо, мамо – голубко сива,
Де загубила свої літа?
Ти і понині для нас красива,
Ти, наша мамо, для нас свята…
А любі внуки – це спів пташини,
Радіють діти, що бабця є…
Щастя безмежне сягло вершини,
Бо діти й внуки – життя твоє.
Пр: Ой, мамо, мамо – голубко сива,
Де загубила свої літа?
Ти і понині для нас красива,
Ти, наша мамо, для нас свята…
Живи нам довго, кохана нене,
Нехай зозуля життя кує,
Побільше свята в твоє буденне,
Щастя веселка хай виграє…
Пр: Ой, мамо, мамо – голубко сива,
Де загубила свої літа?
Ти і понині для нас красива,
Ти, наша мамо, для нас свята…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625212
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.12.2015
автор: Віталій Назарук