Весь світ зійшовся у єдиному Тобі,
Не клином, а стрімким моїм бажанням,
І навіть стало мало часу у добі,
Коли ми вдвох, окрилені коханням.
Відвести погляд, що говорить все без слів,
Не в силах, він магнітить і ворожить...
Ми вже не є господарі своїх світів,
Один на двох він, Ми його сторо́жі.
Коли з Тобою, як дівча, Я лепечу,
Сміюсь, радію, і така вразлива.
Куди б не кликав, мов на крилах прилечу,
Закохана, натхненна і мрійлива.
Я вишиванку вишила Тобі Сама,
Хай буде оберегом (попросила),
Всю силу, що в мені була, вона трима.
Потрібний мені Ти... і Я щаслива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625219
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2015
автор: Helen Birets