Барвистою стрічкою небо жевріє,
На обрії тане розпечене сонце,
Полум'я гасне, і вмить сутеніє.
Землю вкриває шовкова ніч.
Зграйкою зорі спускаються низько.
Місяця постать струнка виникає,
Срібним красується сяйвом і лиском.
Темінь і тиша село огортають.
Подихом вітер напне нам вітрила,
Здійметься наш човен у темну блакить.
Відчуєш, як казка тебе охопила,
І ти разом з вітром по зорям помчиш.
Спи, мій коханий, нехай тобі сниться
Цілунок русалоньки - подих морський,
Мавок танок біля диво-криниці.
Спи, мій коханий. Мені час іти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2015
автор: Вогняна