Підніми свої смутні очиці
І поглянь в ясні очі мої.
В них побачиш ти сяйво жар-птиці,
В них побачиш бажання мої.
Підніми свої очі, благаю,
Подивись - вже довкола весна.
Час кохати – тебе я кохаю,
І натягнута в серці струна.
Доторкнись і вона заспіває,
Забринить мелодійним «люблю».
Моє серце на тебе чекає.
Свою долю про тебе молю.
Я навіки в твоєму полоні.
В божевіллі чекаю на ніч,
Щоб у снах цілувать твої скроні,
Щоб побути разом віч-на-віч.
Вже давно хочу втілити мрії
У життя і хвилину ловлю.
Підніми свої виразні вії –
Я тебе, о кохана, люблю.
Не тримай, відпусти всі бажання,
Хай з’єднаються наші серця.
Й без вагань, і на них нарікання,
Ми підемо до щастя вінця.
10.04.1999 .р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2015
автор: Андрій К