Шумлять дерева за вікном,
І звуть мене до себе.
Та я напевне не піду,
І знаєте не треба.
Не кличте більше, я одна.
І не весела й не сумна.
Дивлюсь на вас із висоти
І згадую про нього.
І згадую про миті ті -
Коли були ще разом ми,
Коли гуляли ми удвох,
Коли сміялись, танцювали,
Коли тобі я щось співала.
Ой все! Не буду я гадати,
Я знаю цього не було.
Був лише сон і я проснулась,
Але забути не змогла.
Я лише просто озирнулась,
А за вікном зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2015
автор: Тетяна Весна