Ти подивись, за шибкою твоєю,
Холодний грудень відтепер вартує
І осінь скупану в холоднім глею,
Вже тепер нічого не врятує.
Озиваються птахи тихше й тихше,
А на вітах іній білий як мука.
Ранковий день морозами вже дише,
І в тонкий лід вдягається ріка.
Замете вже скоро сніг лапатий,
І нам прийдеться вийти в білий світ.
Взяти дружно віники й лопати,
І промести стежку до воріт.
Не забудь узяти рукавички,
В цю люту зиму що уже гряде.
Бо ж рукам відвиклим без привички,
Мабуть дуже холодно буле.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625621
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2015
автор: Василь Надвірнянський