В полоні роздумів глибоких

[b]"Маски,  які  ми  одягаємо  кожного  дня,  не  наповнюють  наше  життя  тими  образами,  які  ми  хочемо  бачити  у  собі,  а  навпаки  вбивають  нашу  сутність"...[/b]  
автор  -  Аріночка,  ХайВей

          "Змішались  різні  почуття  у  круговерті,  у  когось  -  все  в  душі,  а  в  іншого  -  відверті,  та  головне,  щоб  люди  були  щирими,  слова  у  віршах  -  лиш  правдивими"

        "Мінорний  візерунок  на  вікні  намалювала  пізня  осінь,  сумні  думки  блукають  уві  млі,  і  біль  кричить  у  серці  стоголосо"

        "Неримоване,  не  вірно  наголошене,  часом  розхристане  життя  моє,  але,  все  ж  таки,  внутрішній  стержень,  прихований  ритм  і  внутрішня  рима  є"

        "Чи  гординя  чи  гордість  –  не  знаю,  тихий  смуток  потроху  зникає…Чи  останній  акорд,  чи  черговий?  Що  ж,  повішу  на  двері  підкову"

        "Розчісую  заплутані  думки,  енергію  черпаю  уві  сні,  аналізую  різні  вчинки,  черговий  вірш  нашіптую  вночі,  а  на  світанку  знов  нові  обжинки"

        "І  вранці  знову,  як  жива  вода,  мінлива  та  іскриста,  як  роса,  а  те,  що  негаразди  і  біда,  мене  цікавить  менше,  ніж  краса  та  полум’яна  осінь  золота,  яка  несе  на  крилах  в  майбуття"

        "В  долонях  втримати  щастя,  на  жаль,  нелегко,  бо  не  все  залежить  тільки  від  мене,  а  от  зберігати  кохання  в  серці  і  в  душі,  чи  ні  -  вирішувати  лиш  мені"

"Моє  минуле,  як  цілющий  трунок,  а  спогади  біжать,  немов  струмок,  Сьогодні  я  шукаю  порятунок  у  віршах  і  в  польоті  до  зірок"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625626
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2015
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО