ЗАВІРЮХА…

Завірюха!  Біла  завірюха
Заганяла  білими  крильми
До  мого  тепла,  а  ти  не  слухав,
Бо  хотів,  щоб  розминулись  ми...

Ніч  зимова  холодом  колючим
Привела  б  до  теплої  печі,
Та  згубили  десь  чарівний  ключик
У  пітьмі,  у  темряві,  вночі...

Не  судилось.  Мабуть,  не  судилось.
Хоч  були  вже  в  загнанім  куті.
Тихим  болем  знов  мені  наснились
Почуття  приховані  оті...

       -      -      -

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2015
автор: Наташа Марос