Де б я не опинився -
я йду, ніби шукаючи
перехрестя, де
ущелину імені цифри перерізає
вкрита теплим пилом вуличка Лузан,
я не бачу
обличчя істот, які
мерехтять довкола, я
не бачу, не бачу лиця
свойого в ілюмінаторі дзеркала.
Мій крок
вільний і лункий,
ніби в порожньому світі не залишилось
місця, куди варто було б дійти.
Мою долю носить
хвилями,
над якими
жодної чайки,
тут ще пахне водоростями,
але над чорними пісками
від Манхеттен-Біч до Ворот Моря
жодної чайки,
і тільки
скелети башт блищать
краплиною крові на гостряку...
І в туманах,
що з'юрмились, ніби Лотів гарем,
мені
підсліпуватому
перестарку
глухому од
WQXR WMXB WYNY WPLJ
мені назустріч
випливає з туману
шхуна "Колумб" з обірваними вітрилами,
і любов моя, Люда,
стоїть за штурвалом,
пшеничне волосся її рве вітер,
очі її сині від
вуглекислоти
і я кричу
з печери хворого мозку,
наче слабка розумом Ассоль, яка
дожила до ста років,
бо "Секрет" потонув,
так і не допливши до неї.
======
- Лузани - містечко в "Шхуні".
- Манхеттен-Біч, Ворота Моря (інакше Seagate) - назви районів.
- WQXR WMXB WYNY WPLJ - назви місцевих радіостанцій. Перша - класична музика, друга(альтернативний рок 102.7) і третя (101.1 golden oldies) нині вже здохли, четверта - сучасна попса (тоді 103.5), "найкращі пісні в ефірі".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2015
автор: dydd_panas