Я не люблю тебе, повір, вже не люблю,
І ці слова я пишу з легкістю німою,
Без вороття назад, і зовсім без жалю,
Без твоїх виправдань, що зводились стіною.
Я не малюю вже давно прихід,
Твоє повернення, як завше, довгожданне,
В очах твоїх мій зупинявся світ,
Тебе собі я малювала бездоганним.
Я не наївна більше, зовсім ні,
І серце моє зліплене до купи,
Я наче побувала на війні,
І аж тепер змогла усе збагнути.
Кохання не буває тільки раз,
І ти пливеш як човен серед моря,
І тонеш ти, бо основна валюта - час,
Який марнуєш дивлячись на зорі,
А він біжить собі, злітають дні,
І молодість твоя ще досі квітне,
Не слухай розум, він говорить: -ні,
А слухай серце, що веде тебе до світла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2015
автор: Цілковито незалежна