Коли сидиш, і дивишся у вічність,
У темну вічність порожніми очима,
В яких згоріло все: Любов, Біль, Відчай,
Лишилася лише байдужість сіра...
Коли отак сидиш, то розумієш,
Що розуміти щось нема потреби.
Бо ти один не зможеш щось змінити,
А інші - бачити не хочуть... От дилема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62602
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2008
автор: Эллария