Чому так тяжко мені?
Чому я живу як у пеклі людському?
Чому навіть кохання обходить мене стороною?
Взагалі я людина, така як і всі
Тільки доля тяжка дісталась мені
Я хотіла співать, бо з душі пісня ллється
Я хотіла б танцювать, да не все в мене вдаеться...
Одні мені кажуть, ти чудова людина
Інші поглянуть, і обходять як страшну тварину.
Що ж зі мною таке, в чім бо причинна?
Я вже не дитина, я розуміть вже умію
Я пізнала життя, хоч роки не великі
Пережила сто життів на своїй Україні
Та не тут сховалася правда, я її відчуваю
Вона не далеко, десь у мені
Вона бьється, зризе та рветься на зовні
Дере шлях на верх щоб вилиться в світ
Щось її не пускае, хтось замкнув у мені
Той промінь що з роками не згасне
Я хочу піти до рідних країв
Та нажаль мене ніхто не чекае...
Розриваеться серце, душа відлітае
Зовні щось є, та в середині пусто
Бува і таке, я щось хочу згадати
Ким я була в попереднім житті
Чи була я щастлива?
Чи жила я наспраді?
Хотіла згадати
Та не судилось мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626262
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.12.2015
автор: Margaret Del Ri