Духмяніють сади…
Капле ніжністю травень у груди…
Схід – в обіймах біди;
Чорну мітку війни несуть люди…
Чорну мітку війни…
Чорна плаче роса
На припаленій чорній травиці…
Крик летить в небеса –
Чорний крик молодої вдовиці…
Крик летить в небеса…
Розгубилися сни,
І несила зібрати їх ночі.
Чорна рана війни
Материнські рве душі і очі…
Чорна рана війни…
Зацвітуть ще сади,
Тиха радість наллється у груди.
Мир загляне сюди,
Україна єдиною буде!..
Мир загляне сюди...
5.12.2015.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626284
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.12.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)