Чекав тебе я стільки зим і літ,
Безмежно довго я дививсь біді у слід,
Та ось прийшов цей довгожданний час,
Я знов люблю, неначе в перший раз!
Забуте горе, зло, печаль і гріх,
Луна в ушах лиш твій веселий сміх,
В очах - ласкавих фарб розмай,
І знов в душі буяє місяць май.
І не біда, що стужа за вікном,
В коханні все здається теплим сном,
Та наяву, а не в чарівнім сні,
Радію новій я своїй весні.
До тебе йду, тебе бажаю я,
Моя єдина, дівчинко моя.
Візьму тебе я у свою весну,
В якій кохаю, вірю і живу!
04.03.1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2015
автор: Panchenko Volodymyr