Я бачу видіння,
переливи небесної краси,
вони ваблять мене до себе,
у свої незвідані світи.
І важко втриматись,
сказати:"Ні!",
адже вони настільки прекрасні,
наче створені уві сні.
І я не знаю,
чи прокляття,
чи благословення,
повсюдно бачити красу,
але я відчуваю одне:
без неї світ немилий,
без неї я не проживу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626333
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.12.2015
автор: RomRybitskiy