та ні, нічого... справді, [не]важливо,
і я [не] плачу... роси, не сльоза.
[не] ображають всі оті слова,
[не] сприйняло їх серце вередливе.
я [не] сумна... я просто замовчала,
і [не] замкнулась... думаю, зажди.
сміятися не можу так завжди,
не вмію грати, хоч би як старалась.
в мені [не] біль складає барикади,
мені [не] жаль пророчить ніч пусту...
це [не] важливо, байдуже, засну,
бо вчиться серце слухати команди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626399
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.12.2015
автор: Ivanna Pikhun