Як туга крає душу — клич мене.
Я плакатиму разом із тобою.
Побачиш, що журба швидко мине,
А хмари тяжкії розійдуться без бою.
Поклич мене, коли нестерпно зимно -
Прийду, зігрію, ковдрою укрию,
Помовчу разом, як на серці сумно -
Мовчати разом - я також умію.
Поклич, щоб радість розділити -
Все порівну і щиро поділю,
Уб’ю за тебе — якщо треба вбити,
Від ворога любого відіб’ю.
Прийду щораз, у будь-яку годину.
Чи то зима, чи то спекотне літо
Проблеми стане вже наполовину -
Якщо на двох їх можна розділити.
Поклич. Якщо не відгукнусь
Не лай мене, мій милий друже,
Бо, вірно, зараз, саме у цю мить
Твоє плече мені потрібне дуже.
5.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2015
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)